ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПОДОЛАТИ СТРЕС

      Загальнополітична ситуація в Україні характеризується не лише  загостренням зовнішніх подій та погіршенням рівня життя українців.  Неодмінним чинником складностей у житті країни стає затяжний стрес усього населення. Депресивні прояви та стан розгубленості та безпорадності в складних життєвих ситуаціях.

Психічний стан людей  ускладнюється  ще й тим, що невідомо коли і як  ситуація покращиться і розв’яжеться.  Без перебільшення можна констатувати, що усе населення України зараз знаходиться у стані стресу.

    

       Дорослі люди і діти по різному  переживають стресову ситуацію. З одного боку дорослі мають більший ресурс, наша нервова система  більш загартована, вироблені механізми захисту та подолання складних моментів у житті. З іншого боку, нервова система дорослої людини менш гнучка, тому, часу на пристосування до нових умов життя нам потрібно значно більше, ніж дітям.  

        Маленькій дитини не просто зрозуміти що відбулося в  країні, чому батьки часто слухають новини, можливо, плачуть, чому ведуть розмови про небезпеку. Чому знайомі чи їх батьки йдуть на війну, і що це взагалі таке. Чому тьотя Таня з Ростову раніше була  доброю й щедрою тьотєю, а зараз мама з нею не бажає спілкуватися.  Чому не можна поїхати на море, як це робили торік.

 Деякі діти можуть взагалі нічого не зрозуміти, тоді як в залежності від віку і досвіду перенесеної травми можуть мати дуже ясне розуміння того, що відбулося.

Але те, від того, як батьки реагують на стрес взагалі, й на стан дитини, зокрема,  залежить   майбутній розвиток малюка.

Для батьків важливо усвідомлення того, що дитина може переживати такі ж сильні почуття, як і вони. У одних дітей такі переживання можуть виникнути відразу ж після психотравмуючих обставин, у інших - через деякий час після того.

 Більшість дітей спантеличені раптовими змінами в їх повсякденному житті – це важкий час як для них так і для їх батьків. Навіть якщо діти з однієї сім’ї, кожна дитина може реагувати на стресори по різному.

Для батьків важливо прислухатись до того, що відбувається з їх дитиною через спостереження за грою та знайти шляхи допомогти дитині впоратись із своїми почуттями.

Після перенесення психотравмуючих ситуацій діти можуть:

- стати більш активними та занепокоєними.

- боятись що катастрофа повториться.

- боятись лишатися наодинці, просити батьків спати з ними, жалітись на страшні сни.

- мати симптоми соматичних розладів: нудоту, головні болі, відсутність апетиту, температуру.

-  легко засмучуватись та плакати.

- відмовлятись йти до школи, проявляти небажання йти будь куди без супроводу батьків.

- почувати провину за те, що відбулося, за свою поведінку.

     Деякі діти можуть ніколи не виявляти дистресу тому що не почувають себе засмученими,а інші можуть мати виявлення дистресу після декількох днів або місяців після психотравмуючої події.

Що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям, які перебувають в стані стресу:

1. Розмовляти із своєю дитиною відповідаючи на її питання, а також розповідати про власні почуття.

2. Приймати участь в його ігровій діяльності, малюванні.

3. Не забувати торкатись до дитини, обіймати її такий контакт дуже важливий для дитини особливо в такий період.

4. Посидіти з дитиною перед сном. Якщо потрібно, можна лишити світло або нічник ввімкненим.

5. Незалежно від реакцій дитини бути впевненими що для дитини цілком нормально бути засмученою та проявляти почуття стосовно того що з нею сталось.

6. Якщо не вдається самостійно допомогти дитині варто звернутись до дитячого психолога або терапевта.

А головне,  пам’ятати, що  стрес переживає не лише дитина, а й ви самі!  Тому, конче необхідно постійно дбати про свій особистий стан. Для того, щоб допомогти дитині, ви повинні мати ресурс для допомоги іншим.